На валах

11.10.6. Вали для накатки творів станкового олійного живопису виготовляються із сухого не пошкодженого мікроорганізмами дерева. Діаметр валу може бути від 50 см і більше (для дубльованих картин з корпусним живописом – не менше ніж 70 см.) Каркас валу обтягують у стик фанерою, а поверх неї - обгортковим папером. Поверхня валу повинна бути гладенькою. На обидва кінці валу одягаються кружала, діаметр яких повинен бути більшим від діаметра валу, з таким розрахунком, щоб картини, нагорнуті на вал, були на відстані не менше ніж 10 – 15 см від підлоги.

Діаметр валу повинен бути не менше ніж 50 см. Це запобігає зламам фарбового шару і ґрунту.

Довжина валу повинна на 5 – 10 см перевищувати ширину На валах картини.

На одному валі можна розмістити декілька картин (не більше 10). Зберігати великорозмірні картини на валах понад 2 – 3 роки без перевірки їх збереженості не рекомендується. Щоб попередити прогинання і деформацію, вал з накрученими на нього картинами зберігається лише в горизонтальному положенні. Двічі на рік вал обертають навколо осі на 180 0С.

Зняття картин з підрамників і накатка їх на вал, як і натягування їх на підрамник, виконуються тільки досвідченим реставратором або під його керівництвом.

Сувої китайського, японського та іншого живопису можуть зберігатися на валиках, а також розвішаними в шафах або на стінах в горизонтальному або вертикальному положенні.

Дубльовані сувої та з дефектами На валах зберігаються тільки в горизонтальному положенні в спеціальній шафі, бажано на окремих лотках.

Картини, виконані в техніці темперного і клейового живопису, а також у змішаній техніці з промальовуванням пастеллю тощо дозволяється зберігати тільки заскленими.

В експозиції твори живопису бажано зберігати під склом, особливо картини, що висять у нижньому ряду. Для того, щоб скло не торкалося живопису, по краях роблять дерев’яні, картонні або коркові прокладки товщиною 2 – 5 мм.

11.10.7. Твори живопису потребують систематичного огляду і догляду. Періодично картини, розвішані в експозиції, сховищі мають очищатися від пилу широким флейцем з білячого хутра, з довгим ворсом або сухою оксамитовою подушечкою чи рукавичкою без На валах натиску на живописну поверхню творів.

Із зворотного боку полотна пил можна видаляти пилососом із щітками з довгим ворсом.

Прибирання приміщення і особливо видалення пилу з картин для попередження будь-яких пошкоджень повинні проводитись під керівництвом наукових працівників.

Будь-які вологі протирання творів живопису як з лицьового, так і зворотного боку категорично забороняються.

11.10.8. Категорично забороняється пересувати картини по підлозі. При переміщенні картин їх слід брати за планки або хрестовину підрамника. не торкаючись полотна.

Картини великого розміру в рамках переносяться обов’язково у вертикальному положенні не менше ніж двома працівниками.

Картини розміром до одного метра, зняті з підрамника, переносять, тримаючись за два На валах кінці довшого боку.

Полотна більшого розміру переносяться двома співробітниками, які тримають картину за два кінці по довжині, причому слід не допускати провисання верхнього краю і згинів полотна, що призводить до зламів ґрунту.



11.10.9. Підрамник картини виготовляється із сухого дерева з перекладиною або хрестовиною по середині (залежно від розміру підрамника), з клинками в місцях з’єднання брусків для розтягування полотна. При оформленні картин у раму їх слід кріпити затискачами або пластинками (дерев’яними чи металевими). Кріплення підрамника до рами цвяхами забороняється. Категорично забороняється загвинчування в підрамник картини або в дерево ікони кільця для підвішування. Кільця необхідно угвинчувати лише в На валах рами картин, а для ікони роблять спеціальні гачки.

11.10.10. Забороняється приклеювати безпосередньо на полотно як з лицьового, так і зі зворотного боку ярлики і номери, ставити печатки з сургучу, штампи, робити надписи чорнилом, хімічним олівцем і фарбами.

11.10.11. Для захисту олійного і темперного живопису від перепаду температури і вологості повітря зворотні боки і торці ікон укривають воском, а картини в рамах конвертують. Конвертування буває повне і часткове. При повному конвертуванні лицьовий бік захищається склом, зворотний – задником. При частковому конвертуванні для великих картин робиться тільки задник. Зворотний бік конверта виготовляється з оргаліту або обклеєного дерматином картону і закріплюється із звороту дерев’яними або металевими На валах вертушками. Усю роботу виконують тільки досвідчені реставратори.

У неопалюваних музеях конвертування не рекомендується. Повне конвертування творів живопису дозволяється не раніше ніж через 5 років після створення картини.

Папір (графіка, архівні документи, раритетні книги тощо)

11.10.12. Більшість сортів паперу, виготовлених до 1870-х років, є ганчірковими і мають підвищену міцність. Зниження якості паперу відбувається в міру переходу при його виготовленні від ганчіркового волокна до деревинної маси.

Художня графіка і документи часів Жовтневої революції, громадянської і Вітчизняної воєн виконані переважно на нестійкому папері і вимагають особливої уваги до умов їх зберігання. Це стосується і творів живопису, виконаних на картоні без ґрунту.

11.10.13. При зберіганні музейних предметів На валах на паперовій основі необхідно враховувати що:

• паперова основа руйнується під впливом світла і пересихання

• акварелі, розмальовані лубки і гравюри, чорнило, надруковані на машинці тексти легко вицвітають під впливом світла

• тексти і зображення, виконані олівцем, особливо не закріплені малюнки вугіллям, а також пастелі легко витираються та обсипаються і тому вкрай чутливі до струсів, вібрації при переміщеннях, транспортуванні тощо.

З метою збереження творів графіки, фото- і кінозйомка кожного аркуша дозволяється у необхідних випадках один раз на рік для малюнків і двох – для гравюр.

11.10.14. Категорично забороняється:

• зберігати паперові матеріали у відкритому вигляді на столах, полицях, стелажах

• перегинати такі матеріали (крім карт, що На валах мають на згинах спеціальні смужки м’якої тканини, і архівних матеріалів, що мають натуральні згини)

• згортати їх у трубку

• приколювати кнопками і прибивати цвяхами аркуші творів графіки, загинати авторські поля або обрізати їх

• наклеювати твори графіки суцільно на картон або приклеювати паспарту безпосередньо на поля малюнка або гравюри

• використовувати конторський клей або клейку стрічку фабричного виробництва, наносити риб’ячий клей безпосередньо на твір графіки

• використовувати при окантовці дерев’яні прокладки і кольорові сорти картону без обклеювання останніх білим папером.

11.10.15. Згортання допускається тільки в разі гострої потреби і проводиться на вал достатнього розміру або картонну трубку діаметром не більше ніж 25 см. Гравюри, малюнки або плакати, особливо На валах великого формату, наклеєні на тонке полотно або марлю, можуть зберігатися згорнутими в рулони або накрученими на дерев’яні, спеціально виготовлені вали. Вали, картонні трубки обклеюються папером, що не містить лігніну. Твори, наклеєні на тканину, накручуються тільки лицьовим боком догори.

11.10.16. Для перекладання і згортання творів графіки рекомендується вживати мікалентний папір або кальку. Твори вмонтовані в паспарту мають бути за розміром папки.

11.10.17. При перекладанні гравюри і малюнка для попередження зламів беруть за протилежні кути (по діагоналі) двома руками.

Гравюри і малюнки завжди при їх зберіганні кладуть лицьовим боком догори.

11.10.18. Однорідні фонди паперових матеріалів і колекцій при можливості розташовують в одному місці На валах (наприклад, художня графіка, рукописи, плакати, карти, плани тощо). З метою захисту від пилу і світла їх зберігають у зачинених шафах з висунутими полицями і лотками.

11.10.19. Твори графіки можна зберігати в папках з твердими бортами (дерево обтягнуте тканиною) тільки в горизонтальному положенні.

11.10.20. Папки з малюнками зберігаються в шафах і підібрані за розмірами. М’які папки не рекомендується класти більше чотирьох одна на одну. Кількість творів графіки в папках не повинна перевищувати 30 аркушів (з подвійним паспарту) або 45 аркушів (з одинарним).

11.10.21. Аркуші, що зберігаються в папках, ретельно підбирають за розмірами, щоб запобігти нерівномірному тиску і деформації паперу. Кожний аркуш зберігається На валах і експонується в паспарту (в експозиції – у подвійному паспарту, малюнки – у подвійному високому паспарту незалежно від того, демонструються у вітринах чи в окантовці).

Для виготовлення паспарту вживається ватман, білий картон товщиною не менше ніж 1,5 мм або, у крайньому випадку, картон з невибіленої маси з умовою обов’язкового заклеювання його з обох боків білим папером, що не містить лігніну.

Паспарту оформлюється у вигляді двох половин, що розкриваються, за допомогою корінця з тканини. Одна його половина повинна мати вікно, яке відповідає розмірам зображення. Аркуш графіки повинен бути прикритий по краях не менше ніж на 5 мм.

Твори графіки закріплюються на половині паспарту, що На валах не має вікна, на паперових шарнірах (лапках), які прикріплюються із звороту до верхнього краю твору і паспарту.

Для паперових шарнірів слід уживати білий писальний папір, який проклеєно риб’ячим клеєм: 10 г сухого клею на 90 г води або 12 г харчового желатину на 90 г води з додаванням антисептика.

Приклеювання здійснюється риб’ячим клеєм (10 г сухого клею на 30 г води).

Папір проклеюють і висушують. Вирізані з нього шарніри злегка зволожують і закріплюють одним кінцем на звороті твору, а другим – на паспарту.

11.10.22.Твори, що зберегли художнє монтування автора або характерний для епохи стиль, розмонтуванню не підлягають.

11.10.23. Пастель та незакріплені рисунки вуглиною зберігаються у заскленому вигляді На валах, щоб запобігти пошкодженню. Безпосередній стик скла з поверхнею рисунка виключається. Засклення таких творів може виконувати тільки досвідчений реставратор або спеціально навчений співробітник музею. Використання оргскла для монтування творів, виконаних пастеллю, вуглиною, м’якими олівцями, забороняється.

11.10.24. Окантовані або обрамлені акварелі та малюнки слід зберігати в спеціальних шафах, в яких полиці мають багато вертикальних перегородкок, і твори стоять, не торкаючись один одного.

11.10.25. При монтуванні графічних творів, виконаних вуглиною, пастеллю, гуашшю, використовувати цвяхи забороняється. Стики задника окантовки обклеюють щільно папером або дерматином.

11.10.26. Архівні документи зберігаються згідно з правилами та інструкціями Держкомархіву України в шафах і стелажах у картонних папках або На валах коробках, щільно закритих, обклеєних папером без лігніну, а найбільш цінні документи – у вогнетривких шафах із спеціальним режимом зберігання. Документи невеликого формату краще зберігати в конвертах з білого паперу, що не містить лігніну. Документи в папках також ізолюються один від одного папером, що не містить лігніну.

11.10.27. Кожна папка або коробка повинна мати опис і номер. При видачі матеріалу для роботи необхідно відмічати кількість аркушів, що видаються, і їх збереженість, а при його поверненні обов’язково перевіряти те й інше.

11.10.28. Рукописні книги (на пергаменті і папері) зберігаються у спеціальних шафах, що забезпечують захист від світла і пилу. Стародруки зберігаються окремо від рукописних На валах книг.

Ветхі рукописні книги і стародруки зберігаються в чохлах або спеціальних коробках.

11.10.29. Грамоти (на пергаменті або папері повинні зберігатися в спеціальних папках у горизонтальному положенні в шафах або на стелажах. Папка повинна забезпечити зберігання грамоти в розгорнутому вигляді. У кожній папці можуть зберігатися не більше ніж 3 – 5 грамот.

Грамоти в папках прокладають мікалентним папером.

11.10.30. Грамоти на бересті зберігаються заклеєними між двома пластинами скла у вертикальному положенні в спеціально обладнаній шафі.

11.10.31. Стовпці повинні зберігатися у спеціальних папках у горизонтальному положенні або накрученими на валик, у футлярі. Розклеєні стовпці зберігаються у папках, у кожній з яких не більше ніж 50 – 60 аркушів На валах. Розклеювання стовпців можливе в разі необхідності після нумерації склеєних аркушів.

11.10.32. При роботі з рукописними книгами та стародруками використовують спеціальні пюпітри.

11.10.33. Для забезпечення збереженості книг, грамот, стовпців і особливо цінних документів доцільно виготовити їх копії у вигляді мікрофільмів, фотографій, муляжів, які замінюють оригінали при їх використанні в науковій роботі і в експозиції. Мікрофільми та фотографії зберігаються в коробках і в шафах окремо від оригінальних матеріалів. У сховища де зберігаються документальні матеріали, відвідувачів не допускають.

11.10.34. Необхідно не менше одного разу на тиждень робити провітрювання шаф та ящиків, у яких зберігаються папки з паперовими матеріалами, книгами або рукописами. Під час провітрювання шафи На валах, ящики, вітрини рекомендується залишати відкритими на 5 – 6 годин, а при можливості – на цілий день. Сховища повинні бути оснащені проточно-витяжною вентиляцією.

11.10.35. При раптовому підвищенні відносної вологості повітря від провітрювання шаф та ящиків слід відмовитися. Поновлення провітрювання можливе лише за умови стабілізації температурно-воложистого режиму.

11.10.36. Шафи, ящики, корінці папок, футляри треба систематично обробляти пилососом, протирати добре витиснутою ганчіркою, попередньо змоченою у 2 процентному розчині формаліну, а потім добре просушити.

11.10.37. При протиранні від забруднення окантованого скла на творах, виконаних вуглиною і пастеллю, необхідно користуватися м’якою чистою, ледь зволоженою ганчіркою.

11.10.38. Дезінфекція і будь-яка реставрація паперових матеріалів і пергаментів повинна виконуватися реставраторами, атестованими На валах для реставрації графічних творів, або досвідченими реставраторами іншого профілю, що мають спеціальний дозвіл на виконання подібних робіт.

11.10.39. Приміщення для експонування даної групи матеріалів необхідно захищати від прямих сонячних променів, яскравого денного світла і протягів.


documentabjlykv.html
documentabjmfvd.html
documentabjmnfl.html
documentabjmupt.html
documentabjncab.html
Документ На валах